Притягом кількох днів я вивчав навчальний матеріал!
Географічне положення. Історія відкриття і дослідження. Рельєф
1. Які материки розташовані найближче до Антарктиди?
2. Які умови необхідні для утворення льодовика?
Географічне положення.
Антарктида порівняно невеликий материк, який за площею близько 14 млн км кв. — перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від положення інших континентів. Вона майже цілкої розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Виняток становить Антарктичний півострів, який досягає 63° пд. ш.
Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди "дивляться" на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, що пов'язані між собою потужною холодною течією Західних Вітрів. У материк вдаються великі моря Уеддела і Росса. Прибережні океанічні води та прилеглі острови разом з Антарктидою об'єднуються під спільною назвою Антарктика.
Історія відкриття і дослідження. Про існування невідомої землі на крайньому Півдні припущення висловлювалися дуже давно. Але регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII — на початку XIX ст.
Відомий англійський мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі в 1772-1775 рр. тричі перетинав Південне полярне коло. 1774 р. він досяг південної широти 71°10', але, натрапивши на велику нездоланну кригу, повернув назад.
На початку XIX ст. англійський капітан Уїльям Сміт, судно якого під час шторму було закинуто далеко на південь від мису Горн, двічі бачив невідому землю. У жовтні 1819 р. він висадився на її берег.
Датою відкриття Антарктиди вважається 16 січня 1820 р., а першовідкривачами — російська експедиція на суднах "Восток" і "Мирний", яку очолювали Фадей Беллінсгаузен та Михайло Лазарєв (мал. 136). Експедиція довела існування Південного полярного материка, визначила його межі, зробила описання берегів, антарктичного льоду та особливостей клімату Антарктики. Антарктида - льодовий материк.
Антарктида - південна полярна область Землі. На відміну від Арктики, що представляє собою океан, оточений сушею, Антарктика - материк разом з навколишніми південними районами океанів - Тихого, Атлантичного, Індійського (іноді ці частини океанів називають Південним океаном).
Материк Антарктида площею приблизно 14 млн. кв. км - найбільша у світі холодна пустеля,
де зосереджено близько 70 % світових запасів прісної води, але уся вона в замерзлому стані укладена у величезному льодовиковому покриві.Хоча корінна підлідна поверхня знаходиться на невеликій висоті над рівнем моря, а місцями й нижче неї, через могутній льодовиковий покрив середня абсолютна висота поверхні Антарктиди (близько 2000 м) - максимальна серед материків.
Антарктида - найбільш ізольований і єдиний материк, що не має корінного населення. Улітку чисельність тимчасових жителів, імовірно, складає близько 4000 чоловік, узимку - 1500 чоловік. Ніхто ще не жив тут довше 18 місяців.
Майже вся Антарктида розташована південніше Південного полярного кола (66°33" пд. ш.), відстань до Південного полюса складає 2600 км. Південне полярне коло є межею, південніше якої Сонце не піднімається над обрієм під час зимового сонцестояння (21 червня) і не заходить за обрій під час літнього сонцестояння (21 грудня). У напрямку до полюса тривалість полярного дня і полярної ночі зростає, сягаючи на Південному полюсі в обох випадках півроку.
В Антарктиді за межі Південного полярного кола виходять тільки Антарктичний півострів, що простягається майже до південного краю Південної Америки, і деякі миси на протилежній стороні материка. У двох місцях берегова лінія материка виходить далеко на південь, утворюючи море Росса в Тихоокеанському і море Уедделла в Атлантичному секторах.
Анта́рктика (противоположная Арктике, от др.-греч. ἀντί (anti) — против, греч. (arktikos) — северный, ἄρκτος (arctos) — медведь, по созвездию Б. Медведица) — южная полярная область земного шара, включающая Антарктиду и прилегающие к ней участки Атлантического, Индийского и Тихого океанов (иногда эти части океанов выделяют в отдельный Южный океан).
Территория
Граница Антарктики проходит по линии Антарктической конвергенции в пределах 48—60° ю.ш., однако иногда к Антарктике относят острова вплоть до 37° ю.ш., что является больше политическим решением, чем соответствием климатическим условиям (острова Гоф и Амстердам). Другой вариант — ограничение территории зоной Договора об Антарктике (южнее 60° ю.ш.). Северную часть выделяют как субантарктический пояс. Общая площадь около 52 млн км².
[править]Климат
Антарктика — наиболее суровая климатическая область Земли с низкими температурами воздуха, сильными ветрами, снежными бурями и туманами. Материк и близлежащие острова имеют покровное оледенение. Самая высокая зафиксированная температура составляет 26.3 °C (Кинг Эдуард Пойнт, Южная Георгия), самая низкая −89.2 °C (Восток, Антарктида). В среднем летом −30°C, а зимой −60°C.[1]
[править]Растительный и животный мир
Основные статьи: Наземные организмы Антарктики, Флора Антарктиды
Из-за уникальности природных условий Антарктиды и ее продолжительной изоляции ее растительный и животный мир отличаются большим своеобразием. Так, в Антарктике отсутствуют сухопутные млекопитающие и пресноводные рыбы.
На материке Антарктида встречаются мхи, лишайники, водоросли, грибы, бактерии. В Антарктиде имеется много озер, где обитают необычные микроорганизмы, в том числе уникальные типы водорослей (сине-зеленые и диатомовые), бактерий и жгутиковых. В более теплых районах на северо-западе Антарктического полуострова встречаются несколько видов травянистых цветковых растений.
На материке живут мелкие беспозвоночные — тихоходки (из членистоногих), коловратки (перепончатополостные черви) и некоторые бескрылые насекомые.
Холодные антарктические воды богаты крилем (мелкие ракообразные) и рыбой. Здесь водится много тюленей, морских котиков и китов. На побережье обитают такие морские птицы, как поморники, альбатросы и пингвины.
На островах — тундровая растительность (севернее — океанические луга), много птиц.]Природные ресурсы Антарктики
В водах Антарктики много рыбы и антарктического криля, которые являются ценными биологическими морскими ресурсами.
В Восточной Антарктиде были открыты районы, перспективные для поиска крупных месторождений железной руды и каменного угля, найдены проявления таких твердых полезных ископаемых, как вольфрам, марганец, медь, полиметаллы, титан, редкоземельные металлы, апатит, лазурит, слюда, бор, золото, серебро, алмазы, платина. На континентальном шельфе Антарктиды и в примыкающих к нему районах были открыты обширные осадочные бассейны, содержание в которых углеводородного сырья может достичь 70 млрд тонн топлива. Однако в соответствии с Протоколом по охране окружающей среды к Договору об Антарктике любая деятельность в Антарктике в отношении минеральных ресурсов, кроме научной, запрещена.
Значение исследований Антарктики
Одной из главных глобальных проблем современности является прогнозирование изменений климата Земли. Возможность таяния ледникового щита Антарктиды и связанное с этим повышение уровня Мирового океана, расширение «озоновой дыры», повышенная активность солнечно-земных связей и ряд других природных особенностей Антарктики определяют широкий круг исследований, которые ведутся в Антарктике различными странами. В Антарктике фактор человеческого влияния на климат сведен к минимуму и в связи с этим проведение там регулярных наблюдений дает возможность без особых искажений получить данные об изменении климатических характеристик под влиянием естественных факторов.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
